Опис досвіду роботи

«Ігрові  прийоми  навчання  як  засіб  формування  граматичних  навичок  шляхом  використання  інноваційних  технологій  на  уроках  іноземної  мови»
Педагогічне  кредо : Завданням кожного з нас є зробити процес навчання захоплюючим та радісним. І тут важливе все: посмішка, доброзичливий тон, мистецтво спілкування, почуття гумору.

...Пізнання дитиною світу починається
з пізнання людини, а людина відкривається
перед дитиною в образі матері,
 батька і вчителя.
В.О. Сухомлинський


Чесно кажучи, то я завжди знала, що стану педагогом. У дитинстві мріяла стояти біля дошки і відкривати дітям нові горизонти, нові перспективи. Вже в першому класі я точно знала, якій професії присвячу своє життя. Мені шалено хотілося скоріше стати дорослою, отримати спеціальність і повернутися в школу. І ось моя мрія здійснилася, втілилися в життя всі мої дитячі «уроки».
     Прийшовши до школи, я зрозуміла, що не отримувала такого задоволення від життя, як в школі. Школа – найдивніша країна, де кожен день не схожий не попередній, де кожна мить – це пошук чогось нового, цікавого, де немає часу нудьгувати, сваритися і витрачати час на порожнє, де кожен учень – це будівельник майбутнього, а значить всі жителі цієї країни відповідають за майбутнє. Де весь час треба квапитися,  де весь час треба квапитися стати цікавим для людей, що оточують тебе, залишатися цікавим завжди, дарувати тим, хто оточує тебе, свою енергію, знання, уміння, квапитися дізнаватися про нове, квапитися не запізнитися. Тому в цій країні уживаються лише найстійкіші, найтерплячіші, наймужніші, найщиріші, найвідповідальніші, найдобріші, найцікавіші і найдивніші люди. І називають їх вчителями.
      І я поспішаю. Я хочу. Я хочу бути жадібною до знань, вражень, подій, до всього передового. Хочу дивитися на світ широко розкритими очима. Хочу обрушитися всією своєю потужністю на неуцтво, підлоту, лицемірство. У тому житті, яке я обрала сьогодні, потрібно багато терпіння, мужності і стійкості. Дуже багато.
      Ось вже чотирнадцятий рік я працюю в гімназії з дітьми. Це були роки пошуків, роздумів, розчарувань, коливань, відкриттів, які перевернули все моє життя. Сьогодні, упевнено ступаючи на дорогу педагогічного пошуку, розумію, що потрібнo багато що зробити. Потрібно багато що знати в педагогіці, треба освоювати нові програми, вивчати нову техніку, читати енциклопедії, довідники,  здатне впливати на свідомість учнів. У цій різноманітності точок зору, позицій, підходів важливо вибрати потрібне для себе, вибрати власну позицію. І я вчуся. Вчуся весь час.
      У перші роки роботи з дітьми, для мене було дивно, чому діти погано сприймають інформацію, коли все так елементарно просто і зрозуміло. Це нам, дорослим, зрозуміло, а їм ні. Цей урок я освоїла не відразу. Тому, вважаю, що справжній вчитель той, хто здатний спуститися з висот своїх знань до незнання учня і разом з ним зробити сходження.
      Приходячи  на урок, та і просто спілкуючись з дітьми, я розкриваю їм своє світовідчування, свою систему цінностей, відношення до всього, що відбувається довкола, несу їм те, що цікаво мені. І це повинно бути щиро. Будь-яка фальш буде відмічена і здатна розчарувати, поранити юні душі.
     Роль педагога полягає в тому, щоб сприяти розвитку здібностей дитяти, усвідомлювати себе особою у взаєминах з іншими людьми і світом в цілому, осмислювати свої дії, прогнозувати і оцінювати свої результати, розвинути самостійність, ініціативу, творчий потенціал.
      Кожен вчитель засмучується, побачивши на уроках нудьгуючих осіб, коли ж учні працюють захоплено, азартно, то і вчитель отримує задоволення. Якщо після дзвінка учні зі мною, а не біжать «стрімголов» в коридор, якщо після уроків вони приходять до мене з питаннями, це означає, все нормально, це означає, я змогла їх зацікавити, це означає, у мене вийшло. Уміння захопити учнів своїм предметом, як мені здається, і є педагогічна майстерність, до якої ми всі прагнемо.
     На своїх уроках я часто розмовляю з дітьми на цю тему, бажаючи викликати у них інтерес до здобуття знань. Розповідаю про своє навчання в школі, в університеті, про те, як ці знання згодилися в моєму житті. Намагаюся кожному на прикладах пояснити, як  йому в житті згодяться знання, отримані на моїх уроках. Учневі цікаве все те, що зачіпає його людсько-емоційну сферу, викликає тривогу, хвилювання і переживання.
     Всіма цими вище викладеними моментами я керуюся в своїй роботі. Серед них немає більш менш важливих, головних і другорядних. Вони взаємодіють і, кожен з них, є окремою ланкою єдиної системи виховання і навчання.

     …І знову дзвенить дзвоник з уроку. Але завтра знову урок, і післязавтра урок, і будуть вони різні, але найкращі ті, коли учні сперечаються, запитують, висловлюють свої думки. Найприємніші хвилини, коли вони говорять, що урок сподобався, а для того, щоб урок сподобався, в ньому мають бути родзинки. І завдання вчителя – знайти ці родзинки. Однією з актуальних проблем сучасної методики викладання іноземних мов є організація навчання дітей різного віку через гру.
Гра як феноменальне людське явище найбільш докладно розглядається в таких областях знання, як психологія й філософія. У педагогіці й методиці викладання іноземних мов більше уваги приділяється іграм . Це пов'язано з тим, що педагоги розглядають гру як важливий прийом навчання для дітей. Вже з початку XIX століття ігри почали розглядатися як один із засібів навчання, з’являються перші научні теорії гри. Багато видатних педагогів звертали увагу на ефективність використання ігор у процесі навчання. Ряд дослідників (У.Макдауголл, Г.Мерфі, Ф.Я. Бентендейх) висунули тезу, що гра - цесоціальний інстинкт, притаманний кожній людині .
К.Д. Ушинський, автор теорії духовного розвитку дитини у грі, уперше висунув ідею про використання гри в загальній системі виховання, у справі підготовки дитини через гру до трудової діяльності. Він стверджував, що у грі об’єднуються одночасне прагнення, відчуття і уявлення . Розробка даної проблеми триває на сучасному етапі (Н.А.Короткова, Н.Я.Михайленко, А.І.Сорокіна, А.С.Ібрагімова, Н.М.Конишева, М.Т.Саліхова та ін.)
Гру розглядають як важливий засіб формування та тренування навичок, які необхідні для психофізичного та особового розвитку, як метод формування здібностей до виховання і навчання. Аналіз розробленості проблеми дає підставу визначити її актуальність, яка викликана цілим рядом факторів. Ітенсифікація навчального процесу іноземної мови ставить завдання пошуку засобів підтримки в учнів інтересу до досліджуваного матеріалу й активізації їх діяльності протягом усього заняття. Саме навчальні ігри є одним з ефективних засобів рішення цього завдання.
Ігрові прийоми є однією з унікальних форм навчання, які дозволяють зробити цікавими й захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо - пошуковому рівні, але й буденні кроки по вивченню іноземної мови. Цікавість світу гри робить позитивною емоційно-пофарбовану монотонну діяльність запам'ятовування, повторення, закріплення або засвоєння інформації, а емоційність ігрового дійства активізує всі психічні  процеси й функції дитини. Іншою позитивною стороною гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, таким чином засвоюваний учнями матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність та інтерес до навчального процесу.
На відміну від ігор взагалі, педагогічна гра має цілий ряд відмінностей:
-         наявність уявної ситуації і пов'язаних з нею таких компонентів, як ролі, ігрові предмети тощо;
-         усвідомлення дітьми ігрового результату;.
-         усвідомлення дітьми правила гри;
-         можливість вибору конкретної дії у грі для кожної дитини, що забезпечить індивідуальну активність у колективній формі гри.
Гра на заняттях з іноземної мови виступає як метод і форма навчання.

Гра як прийом  діяльності вчителя передбачає:
-         введення (демонстрацію) мовного матеріалу;
організацію вправляння дітей у вимові (звуків, слів), побудові фрази за зразком ,тощо;
-         організацію вправляння дітей у спілкуванні на основі нового повного матеріалу.

Гра  для   учня  передбачає:
-         ознайомлення (осмислення) нового мовного матеріалу;
-         тренування у вживанні його у власному мовленні;
-         застосування нового матеріалу в спілкуванні з вчителем та ровесниками.
Провідною формою навчання учнів іноземної мови є заняття, яке проводиться у вигляді дидактичної гри.
Ігри виховують самостійність, формують певні естетичні та світоглядні_позиції,співробітництво,комунікабельність.                                                          Використання ігрових прийомів є особливо актуальним на початковому етапі навчання іноземних мов. Ігрові прийоми створюють сприятливий психологічний клімат при навчанні граматичній стороні мови. Завдяки грі знімається психологічне навантаження учнів, активізується їхня мовленнєва діяльність, підвищується емоційний тонус, підтримується інтерес до вивчення іноземної мови. Тим самим гра сприяє більш інтенсивному й легкому запам'ятовуванню складного грамматичного матеріалу.  Школярі потребують ігри як методу навчання, адже гра допомагає  набагато ефективніше засвоїти знання, бо вони отримані при великому емоційному сплеску, а отже їх відтворення буде набагато легше й визиватиме приємні для дитини асоціативні зв’язки. Учень намагається у грі бути „сильнішим”, „швидшим”, „помітнішим”, „спритнішим”. Його вабить незвичайне, таємниче, пригодницьке, прекрасне, він у владі інтересу до всього навкруги, все його інтригує. Він легко розкривається, іде назустріч, невимушено та природно поєднує гру, навчання і працю. Світ для нього сповнений гри. Причому приваблює у грі не стільки приз, скільки факт допомоги комусь, не стільки процес, скільки радість досягнення результату, гордість за те, що „ми” або „я” сьогодні кращі.
Більшість ігор можуть бути використані як тренувальні вправи на етапі як первинного, так і подальшого закріплення. Тренування учнів у вживанні граматичних структур, що вимагає багаторазового їхнього повторення, стомлює дітей своєю одноманітністю, а затрачувані зусилля не приносять швидкого задоволення. Ігри допоможуть зробити нудну роботу більш цікавою й захоплюючою. Адже найважчим для засвоєння в даному віці є такий розділ мови, як граматика. При навчанні іноземної мови на початковому етапі, граматикою слід займатися спеціально, тому що граматика є найважливішим компонентом мови як системи. Засвоєння граматики будь-якої мови викликає багато труднощів:граматичні терміни й правилами, нескінченні винятки. Усе це звичайно викликає негативне ставлення до предмета в більшості учнів. У цьому випадку потребує уваги той факт, що успішне вживання того або іншого граматичного явища в мові визначається наявністю відповідної комунікативної ситуації, що сприяє створенню необхідних умов для формування навичок вільного говоріння.
Ігри на іноземній мові сприяють природному вивченню мови: молодші школяри ніколи не вчаться, а грають, а, граючи, розвиваються, навчаються. У грі виявляються особливо повно і деколи несподівані здібності дитини. Насамперед це зумовлено такими основними чинниками: комунікативний підхід до навчання іноземної мови; інтереси школярів .
В іграх розвивається мимовільна пам’ять. Одні учні краще запам’ятовують предмети (образна пам’ять), інші - слова (вербальна пам’ять). У першу чергу пам’ять має мимовільний характер. Пояснюється це тим, що механічне запам’ятовування слів, граматичних форм, не може забезпечити участь у спілкуванні .При цьому запам’ятовування тісно пов’язане з інтересами дитини. Діти краще запам’ятовують те, що викликає в них цікавість. Діти починають запам’ятовувати свідомо . Правильно організовані ігри викликають і підтримують в учнів інтерес до вивчення іноземної мови.Передчуваючи радість гри, діти із задоволенням навчаються. Коли проводиться цікава гра, в учнів з'являється бажання вивчати, запам'ятовувати іноземну мову, практично оволодівати нею. Гра є стимул-реакцією до опанування іноземною мовою. У методиці шкільної освіти існують різні підходи щодо класифікації ігор. Але більш повною ми вважаємо наведену нижче класифікацію ігор стосовно навчання іноземної мови.

Класифікація ігор як прийому навчання на уроці іноземної мови
 




За кількісним складом учасників:
а) індивідуальні;
б) парні;
в) колективні;
г) в підгруппі.
             За характером та формою поведінки учасників:
а) ігри-маніпуляції з предметами(з натуральними предметами,
 іграшками тощо);
б) ігри, пов'язані з рухами, фізичними діями;
в) ігри-змагання (у парах, групах, командах);
г) рольові ігри на основі реальних та уявних ситуаціях

                                                   Згідно з метою та завданнями:

а) мовні (фонетичні, лексичні, граматичні);
б)мовленнєві (розвиток навичок аудіювання,
говоріння);
в)комунікативні (формування навичок спілкування);
г)рецептивні, репродуктивні, продуктивні

Така класифікація ігор зручна для конструювання заняття та його аналізу. Однак кожна гра може бути віднесена до різних видів.
Ігрові прийоми пов'язані з нагромадженням мовних засобів і практикою їх використання в різних формах спілкування. Розробляючи й застосовуючи ігрові прийоми для формування граматичних навичок,необхідно дотримуватись умов, що впливають на успішність вивчення граматичних явищ
При введені гри в навчальний процес вчитель має можливість:

-         брати участь у грі на рівні з учнями, щоб ввести їх в ігрову атмосферу;
-         -поступово переймати на себе роль ведучого цієї гри чи спостерігача;
    -    контролювати діяльність учнів

Наведу декілька прикладів ігор, які можуть полегшити роботу вчителя при навчанні граматиці.
Пропоную для засвоєння, наприклад, такої граматичний теми як відмінювання сильних дієслів, які змінюють кореневу голосну, гру:

„Знайди всі частини”
Декількам групам класу видаються окремі аркуші паперу, на яких написані дієслова , які змінюють кореневу голосну в третій або другій особі однини з пропусками тих букв, які змінюються. А букви, які треба підставити, видаються учням на картках (заздалегідь підготовлені). Яка команда перша заповнить усі  пропуски вірно - та і виграла.

Для тренування за темою „Порядкові числівники” підійдуть і такі ігри:


Немає коментарів:

Дописати коментар